Італія – це та країна, яка асоціюється з трьома речами: жінки, мода та їжа.

Якраз в останньому компоненті Італія точно займає одне з перших місць. Це батьківщина таких «вічних страв» як піца, морозиво та паста.

І трішечки історії сьогодні саме про пасту.

Одна з поширених версій походження пасти свідить, що її завіз Марко Поло до Італії в середині 13 століття. Перебуваючи під час багаторічної мандрівки в Китаї, він спостерігав як місцеві жителі роблять з рисової муки локшину.

Проте, є версії, які свідчать про автентичність страви походження з Італії.

Кілька археологічних знахідок та документів (наприклад цитати з творів Цицерона та Горація) описують страви з борошна та води, зварені у морській воді.

 

Якби там кулінари не сперечалися, достеменно відомо про наступні епохи «розвитку» пасти:

12 ст. – виробництво пасти у Сицилії

13 ст. – винайдена технологія сушки тіста на сонці, завдяки чому продукт міг зберігатися 2-3 роки.

15 ст. – записано перший рецепт лазаньї. Паста розповсюджується по Італії.

16-17 ст. – в Європу завозять томати з Америки. Зокрема, це змінює рецептуру приготування пасти. З тих, пір локшина та помідори – назавжди одне з одним

17-19 ст. – завдяки промисловій революції, машини поставили виробництво пасти на загальний потік, що дозволяє поширити пасту далеко за межі Італії. А з нею рецептуру та культуру цієї країни.

 

На фото:

Блюдо квадратне 28х28 см (не зовсім паста, назвемо «паста по-українськи»)